Транслітерація

Транслітерáція, або транслітерува́ння (від лат. trans- — «через», «по той бік» і litera «літера»), — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Необхідність у транслітерації виникла наприкінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та ін. системах письма.

Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю.

Транслітерація відрізняється від транскрипції, яка при перетворення на українську мову іншомовних слів керується тим, як ті іншомовні слова вимовляються, а не пишуться.

Принципи транслітерації

Транслітерація застосовується для спрощення друкарського набору або для заміни маловідомого алфавіту відомим. Транслітеруванню піддаються географічні назви та інші власні назви, терміни, що набули міжнародного визнання. При їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання. Зумовлене це тим, що жоден з існуючих алфавітів не забезпечує повної відповідності між написанням і вимовою.

Особливої гостроти вона набуває з посиленням міжнародних контактів. Вони спричинюють необхідність створення універсальних транслітерацій, чим займається Міжнародна організація з питань стандартизації (англ. ISO — International Organisation for Standardisation).

Правила транслітерації

Офіційна система українсько-англійської транслітерації, що сьогодні застосовується при відтворенні українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах, оригінально була ухвалена рішенням Української комісії з питань правничої термінології від 19 квітня 1996 р. № 9[1] та після декількох законодавчих відхилень була відновлена (з незначною зміною у відтворенні букви 'щ') постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею[2].

Основні її постулати:

  • Використання затвердженої системи не є обов'язковим при перекладі іноземних імен на українську мову.
  • Транслітерація повинна здійснюватися безпосередньо з української на англійську мову, без використання будь-якої додаткової мови.
  • Затверджена норма є обов'язковою для перекладу імен з української на англійську в законодавчих і офіційних актах.
  • Для стислості, система дозволяє для імен як місто «Zaporizhzhia» називатися як «Zaporizhia», «L'viv» як «Lviv» і т. д. Крім того, наведено *короткий список офіційних варіантів написання назв: «Ukraine» (без використання артикля «the»), «Crimea» (на противагу «Krym»), «Black Sea» і «Sea of Azov». У деяких випадках «традиційні» форми можуть бути вказані в дужках після офіційної форми.
УкраїнськаАнглійськаКоментаріПриклад
АА-Алушта — Alushta
БB-Борщагівка — Borshchahivka
ВV-Вишгород — Vyshhorod
ГH-Гадяч — Hadiach;Згорани — Zghorany
ҐG-Ґалаґан — Galagan
ДD-Дон — Don
ЕE-Рівне — Rivne
ЄYe, ieYe — на початку слова, іе — в інших позиціяхЄнакієве — Yenakiieve;Наєнко — Naienko
ЖZh-Житомир — Zhytomyr
ЗZ-Закарпаття — Zakarpattia
ИY-Медвин — Medvyn
ІI-Іршава — Irshava
ЇYi, iYi — на початку слова, і — в інших позиціяхЇжакевич — Yizhakevych;Кадіївка — Kadiivka
ЙY, iY — на початку слова, і — в інших позиціяхЙосипівка — Yosypivka;Стрий — Stryi
КK-Київ — Kyiv
ЛL-Лебедин — Lebedyn
МM-Миколаїв — Mykolaiv
НN-Ніжин — Nizhyn
ОO-Одеса — Odesa
ПP-Полтава — Poltava
РR-Ромни — Romny
СS-Суми — Sumy
ТT-Тетерів — Teteriv
УU-Ужгород — Uzhhorod
ФF-Фастів — Fastiv
ХKh-Харків — Kharkiv
ЦTs-Біла Церква — Bila Tserkva
ЧCh-Чернівці — Chernivtsi
ШSh-Шостка — Shostka
ЩShch-Гоща -Hoshcha
ЮYu, iuYu — на початку слова, iu — в інших позиціяхЮрій — Yurii;Крюківка — Kriukivka
ЯYa, iaYa — на початку слова, іа — в інших позиціяхЯготин — Yahotyn;Ічня — Ichnia

Примітки:
1. Буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж».
2. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
3. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.

Право на ім'я

У випадку, якщо вас не влаштовує транслітерований запис вашого прізвища та імені, ви можете скористатись правом транскрибувати їх відповідно до своєї національної традиції, яке дає Цивільний кодекс України, Глава 22, Стаття 294[3].

Примітки

Див. також

  • Латинізація української мови
  • Кирилізація англійської мови
  • Спрощена система транслітерації болгарської мови

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.