Протерозойський еон

Протерозойський еон, протерозой — геологічний еон, що почався після архея і передував фанерозою; верхній підрозділ докембрію. Тривав від 2500 млн років тому до 541,0±1,0 млн років тому[1] — майже 2 млрд років (найдовший еон в історії Землі). У протерозої сталася киснева катастрофа, внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.

Періодизація

Міжнародна стратиграфічна комісія розділила протерозой на три геологічні ери:

  • ранній (палеопротерозой, 2500—1600 млн років тому),
  • середній (мезопротерозой, 1600—1000 млн років тому),
  • пізній (неопротерозой, 1000—541,0±1,0 млн років тому).

У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

Раніше протерозой розглядався як ера.

Події

  • Приблизно 2 млрд років тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1% від нинішнього (так звана точка Пастера)[джерело?]. За припущеннями вчених, такої кількості кисню цілком достатньо для забезпечення життєдіяльності одноклітинних аеробних організмів. За деякими гіпотезами рівень вільного кисню в атмосфері вже тоді міг складати 50%-200% від нинішнього рівня.[джерело?] Внаслідок такого високого вмісту кисню відбулася киснева катастрофа, під час якої загинуло безліч анаеробних видів, для яких кисень є отрутою[2].
  • Внаслідок кисневої катастрофи настало Гуронське зледеніння.
  • Під час протерозою об'єм води у світовому океані майже досяг нинішнього рівня.
  • Ще одне зледеніння в кріогенії вкрило всю планету кригою, зробивши Землю сніжком.
  • Поява та розвиток багатоклітинних організмів: губки, гриби. В кінці протерозою (едіакарій) існувала фауна відносно великих організмів невідомого систематичного положення.
  • Формування ґрунту внаслідок життєдіяльності прокаріотів.

Корисні копалини

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уральських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.

Синоніми

Назва «археозой» (від грец. αρχαιος стародавній, ζωος  жива істота), введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві «протерозой».

Див. також

  • Карелій

Примітки

  1. International Chronostratigraphic Chart (en). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу за 2017-05-15.
  2. М.А. Фєдонкін (рос. М.А. Федонкин) (2006). Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы). У під заг.ред. А. М. Пистін (рос. А.М.Пыстин). Збірка «Проблемы геологии и минералогии» ((рос.)). Сиктивкар: Геопринт. с. 331—350. ISBN 5-98491-018-7.

Література

  • (рос.) Русько Ю. А., Гриценко В. П. Изотопно-геохронологическая коллекция пород докембрия Украины // Вісник Національного науково-природничого музею. К., 2008. Вип. 6—7. С. 241—244.
  • (рос.) Щербак Н. П., Бартницкий Е. Н., Логвин Э. И. Геохронология докембрия Украины / Отв. ред. Н.П. Семененко. К. : Наукова думка, 1965. — 262 с.
  • (рос.) Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М., Пономаренко А. Н., Шумлянский Л. В. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. К. : Наукова думка, 2008. — 240 с. — (Проект «Наукова книга») — ISBN 978-966-00-0885-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.