Ласкаво просимо до Вікіджерел,
вільної бібліотеки, яку можуть наповнювати всі охочі.
Зараз у Вікіджерелах 11 436 текстів українською.
  • Долучитись
  • Автори
  • Нові сторінки
  • Довідка
  • Скрипторій

ВИБРАНА РОБОТА

В'ячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів» (1926)
Книга ця призначена для тих сучасних і будучих, якого-б вони не були обряду, мови і племени — мешканців Української Землі, що хотітимуть окремої і суверенної, рицарською дисципліною і вірностю провідників здобутої, на співпраці класів — во імя Реліґії, Землі-Батьківщини і Авторитету — побудованої, Української Держави і що в установленю власними місцевими силами, дисциплінуючої провідну верству, Монархічної Влади в формах дідичного а не виборного Гетьманства бачитимуть єдиний вихід з українського колоніяльного гниття. Для позбавлених територіяльно-політичної свідомости і почуття соціяльної єрархії, розбиваючих Землю: племінно-націоналістичних, віроісповідних і демагогічних сект, що живуть з цькування народу на панів або гризні місцевих вір і »націй« між собою, і що із зненависти до своїх власних земляків волітимуть завжди чужоземну владу книга ця не писана.

Вона присвячена памяти того родового хліборобського рицарства XVII віку, яке, бридячись бути колоністами на своїй Українській Землі і хотячи правити своєю Батьківщиною само, а не при помочі Варшавської метрополії, пішло на чоло козацького повстання 1648 року, намагалось дати його сліпій, анархічній і примітивній стихії Українську Державну Ідею, але не можучи республиканським методом організації опанувати український хаос і стати фундаментом Української Держави, згинуло разом з нею від бунту, нездатних без сильної влади до незалежного державного життя, українських опришків і дейнеків, оставшись вірним своїй Державній Ідеї Українській аж до смерти. І якже, в таких обставинах, не бути песимістом? Оця збірка присвячується жертвам української політики.

(Читати далі...)

ВИБРАНА ПОЕЗІЯ

1862

О, хто малымъ не полюбивъ
Тоту, що го родила, мати,
И батька, що за нимъ ходивъ,
И кутъ ро̂дного дому-хаты —
О, хто малымъ не полюбивъ!

Все, о̂дки въ хлопчику-дитинѣ
Взялось по̂знанье о̂тчины,
Взялась така любовь къ родинѣ?
Нечимъ то взялися вони,
Но о̂дки въ хлопчику-дитинѣ?

Все, о̂дколи узнавъ я Русь,
Огнемъ в душѣ моѣй затлѣло,
И я за дѣло-пѣснь берусь —
Малый уже берусь за дѣло,
Все, о̂дколи узнавъ я Русь.

Я пламень-серце, пламень-душу
Тобѣ, родино, доки живъ
Нести у жертву хочу — мушу,
Бо черезъ тебе получивъ
Я пламень въ серце, пламень въ душу!


 

ОНОВЛЕННЯ























2015, 2016, 2017

СТАТУС ВИЧИТКИ

  Потрібно текстовий шар (59)
  Не вичитано (256)
  ‎Готово до співставлення і розділення‎ (262)
  Вичитано, але не все перевірено (146)
  Перевірено‎ (41)
This article is issued from Wikisource. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.