Яке правило регулює відмінювання прізвищ на -ой?

18

2

Як правильно відмінювати прізища, що закінчуються на -ой, на кшталт Толстой, Фонтлерой, Кривой, Малфой і т.д.? Родовий відмінок має бути Толстоя, Малфоя чи Толстого, Малфого?

Ну і принагідно - як правильно відмінювати ім'я Лєва Толстоя? Яке правило це визначає?

Я розумію, що сучасна традиція передбачає використання російської прикметникової форми для російських прізвищ (-ой як закінчення прикметника) і нормальне відмінювання за правилами для неросійських; але це, фактично, означає, що будь-який носій української мови зобов'язаний знати російську мову настільки, щоб розрізняти малопоширені навіть у Росії прізвища як російські, що є очевидним абсурдом.

Pavlo Slavynskyy

Posted 2017-03-08T22:30:26.013

Reputation: 93

Answers

16

Так, відмінювання прізвищ в українській мові вимагає знання контексту:

  • Шевченко — якої статі? Якщо це чоловік — Шевченка, Шевченку і т.д.; якщо жінка — не відмінюється. Побачивши в тексті просто «з 20 березня посаду старшого менеджера займає О. Шевченко», Ви не знаєте, як сказати/написати: «з О. Шевченком я жодного разу ще не зустрічався» чи «з О. Шевченко я…».
  • Хижа (наприклад, Оксана Хижа) — в якому сенсі хижа? Якщо хижа в значенні хата, комора, хижка (іменник) — то Оксани Хижі, Оксані Хижі, Оксаною Хижею і т.д.; якщо ж у неї чоловік Хижий (прикметний) — то Хижої, Хижій, Хижою і т.д.
  • Таких прикладів можна навести безліч. Тобто ми власні (українські) прізвища в загальному випадку не знаємо як відмінювати. Побачивши в газеті, наприклад, «Диній», Ви не знатимете, як це прізвище відмінювати: Динього чи Динія.

Те саме, але навіть у більшій мірі із закордонними прізвищами. Так, Хххой в загальному випадку в орудному відмінку може бути як Хххоєм, так і Хххим. Насправді, навіть знання російських слів не допомагає на 100 %, тому що англійське прізвище може виявитися лише схожим на російське. Фактично, як і у випадку нестандартного українського прізвища, на 100 % знати, як воно відмінюється, можна лише знаючи носія.

Якщо під «Лєвом Толстим» Ви маєте на увазі російського письменника (1828 — 1910) (до речі, відповідно до § 104.1–2 правопису його ім'я передається як Лев), то, оскільки достеменно відомо, що його прізвище є російським прикметником (еквівалентом до товстий), то воно й відмінюється як прикметник. Так, в українській мові (наскільки я знаю) немає прикметників на -ой (лише на -ий/-ій), але, розуміючи, що воно ніяк не може належати до м'якої групи, а також маючи приклад у вигляді займенника той (того, тому, того, тим, у тому/тім), відмінюємо його як Толстого, Толстому, Толстого, Толстим, у Толстому (Толстім). Ім'я Лев, як зазначено у примітці 3 до § 103.2 правопису, може відмінюватися і як Лева, Леву (Левові), Лева, Левом, у Леві, Леве (аналогічно до відповідного загального іменника), і як Льва, Льву (Львові), Льва, Львом, у Льві. Якщо ж Ви наполягаєте саме на написанні Лєв, то Вам залишається лише класичний спосіб відмінювання іменників твердої групи II відміни: Лєва, Лєву (Лєвові), Лєва, Лєвом, у Лєві, Лєве.

Якщо ж це якийсь інший/інша Лєв Толстой, то теоретично може бути що завгодно. Наприклад, якщо це він, але він не має російських коренів, або має, але з якихось причин відрікається від них і хоче, щоби його прізвище відмінювалося як не російського походження — то Лєва Толстоя, Лєву (Лєвові) Толстою (Толстоєві), Лєва Толстоя, Лєвом Толстоєм, у Лєві Толстої/Толстою, Лєве Толстою. Якщо ж це вона — то ані ім'я, ані прізвище не відмінюються («я вчора ходив на побачення з Лєв Толстой»).

Які конкретно правила це визначають:

  • Те, що -ой залишається -ой, а не передається як -ий чи ще якось, зафіксовано у § 104.10: «Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: <…>. Закінчення -ой передається через -ой: Донськой, Полевой, Толстой
  • Те, що воно залишається прикметником (відмінюється як прикметник), в принципі, ніде явно не сказано. Особливі сумніви викликає те, що в українській мові начебто немає прикметників на -ой. Але, оскільки попередня цитата розташовується під заголовком «Прізвища з прикметниковими значеннями», в якому немає жодного прізвища, що в українській мові явно приймав би не прикметникову форму, то можна припустити, що всі прізвища, описані під тим заголовком, мають прикметникову форму і в українській мові (а не лише в мові оригіналу).
  • Відмінювання прикметників описується в § 67. Складність створює те, що там не описано відмінювання прикметників на -ой (як я знаю, питомих прикметників на -ой в українській мові й немає). Але визначити, що слова на -ой мають відмінюватися за правилами твердої групи легко інтуїтивно, бо є вказівний займенник той (а також: отой, позатой), що відмінюється, як прикметник твердої групи.
  • Неросійські прізвища на -ой, а також російські прізвища на -ой, що в оригіналі відмінюються не як прикметники (так, росіяни це самі можуть не знати про чужі прізвища) — логічно припустити, що:
    • чоловічі — відмінюються як іменники м'якої групи II відміни (про належність до II відміни каже § 44.II.а, до м'якої групи — § 45.II.2), тобто за правилами, описаними на початку § 46 та у § 48–60 — з (а не ) у родовому відмінку однини (відповідно до § 48.2.а);
    • жіночі — не відмінюються; це очевидно, бо вони не підпадають під жодну відміну, а також це явно сказано у § 100.2: «Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: <…> жіночі імена на приголосний <…>: Аліс, Долорес, Зейнаб <…>.»

Sasha

Posted 2017-03-08T22:30:26.013

Reputation: 11 896

2+1, про Хижа дуже класно. А ви знаєте, що Толстой насправді не Лев, а Льов, це через те, що в російській крапки над <ё> можна не ставити. ;) – Yellow Sky – 2017-03-09T04:37:26.390

@YellowSky, я в курсі. Але традиційно в російській передають його як Лев. Тому й в українську прийшло Лев. (До речі, не факт, що він Льов; його за життя і так, і так називали. Думаю, це теж саме, що, припустимо, про нашу сучасницю через 100 років будуть сперечатися, як її звали — Налаля чи Наталія чи Наталка.) – Sasha – 2017-03-09T05:20:19.727