Правильне вживання назв професій та посад жіночого роду

17

2

Протягом останніх років у засобах масової інформації все частіше я зустрічаю незвичне для повсякденного вживання застосування посад та професій по відношенню до жінок. Найяскравіші приклади це:
- прем'єрка;
- продавчиня;
- тощо.

На мою думку правильним вживанням є: "прем'єр міністр України (Марія Петренко)" замість "прем'єрка (Марія Петренко)". Моє питання полягає у тому, що чи є це загальне правило вжитку або виключення?

Якщо це загальне правило, то чи правильно буде вживати:
- капітанка (для жінок у військовому званні "капітан");
- командирка (для жінки, що обіймає посаду командира);
- програмчиня (для жінки, що за фахом є програміст)?

Gluttton

Posted 2017-02-07T21:05:12.573

Reputation: 764

Answers

16

Подібні "жіночі" назви професій називаються фемінітивами. Наскільки я розумію, їх поява та поширення в українській мові пов'язані із вирівненням в правах чоловіків та жінок і часто сприймається, особливо особами жіночої статі, як вияв рівноправності чоловіків та жінок.

Водночас, у чинному законодавстві України немає фемінітивів. Тобто, ви не знайдете в офіційних документах формулювань на кшталт "Заступник/Заступниця Міністра культури", скрізь лише "Заступник Міністра культури", адже саме такою є офіційна назва посади, хоча її може обіймати особа будь-якої статі.

Щодо наведених вами прикладів, то, здається, так і буде правильно: капітанка, командирка. Але фемінітивом від слова програміст буде, напевно, все ж програмістка, а не програмчиня.

Також слід зауважити, що фемінітиви не є чимось унікальним для української мови. Вони поширені й в інших слов'янських мовах. Також, вони поширені, щонайменше, в іспанській мові.

Maksym

Posted 2017-02-07T21:05:12.573

Reputation: 848

Тут наводяться деякі зауваження до значень фемінітивів: "До таких слів як філолог, соціолог, біолог жіночих відповідників поки що немає. Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету." – s0nata – 2017-02-25T14:30:43.013

В українській мові потрібно вживати програмувальник, а не програміст. Отже, жіночим родом цієї професії буде програмувальниця. – Vasyl' – 2017-02-07T22:19:55.313

Ну, це спірне питання. Чому програмувальник, а не програмар? Або не той-таки програміст? – Maksym – 2017-02-07T22:23:10.450

6

Ще в німецькій дуже поширені фемінітиви, вони там від усіх професій утворюються за допомогою суфікса -in, їх вживання обов’язкове. Кілька років тому вся Німеччина була просто в захваті, вперше в історії на посаду канцлера було обрано жінку, отже вперше ж таки в історії від слова Kanzler було утворено фемінітив, Kanzlerin, відтоді це слово увійшло в словники й Меркель ніяк инакше не називають. До речи, Німецька хвиля українською теж завжди пише й говорить «канцлерка», ось, наприклад

– Yellow Sky – 2017-02-07T23:26:49.623

7

На мою думку, основна відмінність буде в тому чи це є офіційне чи неофіційне мовлення. Зокрема на рахунок першого існують такі правила: В офіційно-діловому мовленні граматичний рід виконавців дій, назв осіб за професією, посадою, званням та ін. частіше, ніж в інших стилях, не відповідає статі . При виборі однієї з форм роду, в офіційно-діловому стилі , слід орієнтуватися на такі правила:

  1. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус, прокурор. Ці слова вживаються для позначення чоловіків та жінок і підкреслюють не стать людини, а ї ї службове і соціальне становище. Наприклад: Нараду провела декан (чол. р. ) факультету О.М.Пащенко; Декан (чол. р.) факультету О.К.Гринчишин ознайомив викладачів з новими правилами вступу до університету.

  2. Значна частина слів може утворювати паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст – журналістка, студент – студентка, аспірант – аспірантка, лікар – лікарка, лаборант – лаборантка, поет – поетеса, дипломник – дипломниця. Наведені слова жіночого роду є цілком літературними відповідниками, але їм надається перевага в художньому, публіцистичному, розмовному стилях.

Деякі форми слів (ж. р. ) із суфіксами –к(а), -ш(а), -их(а) не відповідають нормам літературної мови: керівничка, фізичка, сторожиха, бригадирша, професорша, дикторша. Ці іменники використовуються у розмовно-просторічному мовленні . Обмежене вживання цих слів зумовлене також тим, що ці форми означають посаду жінки і найменування дружини за чоловіком. Все це створює двозначність, що не допускається в діловому стилі .

  1. Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назвах посад, звань: головний бухгалтер, віце-прем’єр, старший викладач, статист-дослідник, змінний майстер тощо.

  2. Текст набуває офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду і в тих випадках, коли мова йде про жінок: Головний лікар дозволив…; Змінний черговий інженер завершив роботу…Проте, якщо у документі зазначено прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковані дієслова узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду, наприклад: Головний бухгалтер Кравченко Галина Іванівна дозволила видачу грошей; Директор Іванова В.П. оголосила подяку…Але висловлювання типу «наша директор сказала», «наш головний бухгалтер дозволила» не відповідають нормам літературної мови.

  3. Вживання найменувань жіночого роду виправдано в тих випадках, для яких вказівка на стать є бажаною, але не може бути виражена іншими засобами. Наприклад: Успіхи українських гімнасток є закономірними.

  4. Форми жіночого роду можуть використовуватись у випадках, коли назви посад, професій стосуються переважно жінок, або чоловічі відповідники мають інші позначення: домогосподарка, кастелянка (каштелянка) , манікюрниця, доярка, балерина, закріпилася пара медсестра - медбрат.

  5. Помилковим є вживання в офіційно-ділових паперах найменування осіб за такими ознаками, як місце проживання, місце роботи або статус: заводчани, сільчани, городяни, кримчани, освітяни, циркачі . Ці слова є розмовними варіантами офіційних складних найменувань: працівники заводу, жителі міста, працівники навчальних закладів, артисти цирку, мешканці Криму

Наведені у запитанні приклади радше винятки із правила, хоча, враховуючи гендерну політику і популярність цієї теми, не здивуюся, якщо вони стануть офіційно прийнятими нормами найближчим часом :)

IreneSunset

Posted 2017-02-07T21:05:12.573

Reputation: 439

3Ця відповідь значно виграла б від додавання до неї посилань на поважні джерела. – bytebuster – 2017-02-07T21:58:25.283

1Нажаль, ділова мова сформована за радянськими (російськими) правилами. У давніших текстах зустрічаємо "міністерка", "викладачка", ...щось на -иня не згадаю, але ж це звичайний спосіб формувати фемінітиви. – Sassa NF – 2017-02-08T00:54:08.150